Робочих торфозаводів Чернігівщини позбавили засобів для існування

Смолинському торфозаводу — філії Державного підприємства «Чернігівторф» — заблокували банківські рахунки.

Такий крок повністю застопорив всю господарську діяльність підприємства.

Банки діяли на підставі рішення, яке прийняла 9 вересня 2020 року державна виконавиця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Любов Шило.

Як з`ясувалося потім, таке рішення було прийняте всупереч Закону України «Про виконавче провадження». Посадовиця, перед тим, як приймати таке серйозне рішення, не поцікавилася навіть в автоматичній системі обліку про стан справ навколо заводу. «Поцікавилася, але вже після того, як винесла рішення», — пояснили у виконавчій службі. Отакої! А, може, вона свідомо не захотіла «цікавитися»? Бо ж, як стало відомо, якби вона це вчасно зробила, то не могла приймати рішення щодо накладання арешту на банківський рахунок заводу.

Для усунення проблеми, 10 вересня керівники Смолинського торфобрикетного заводу зустрілися із заступником голови Чернігівської обласної ради Арсеном Дідурем.

У нараді брали участь представники профспілкових організацій і старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень обласної виконавчої служби Євгеній Семиразум.

Але намагання представника виконавчої служби скасувати попереднє «блокуюче» рахунки рішення, яке прийняла його ж колега, щоправда, з іншого відділу виконавчої інституції Любов Шило, виявилися марними.

Банки у Чернігові не змогли зняти арешт, не дивлячись на письмову ВИМОГУ державного виконавця про негайне зняття такої заборони.

З витягу документа: «Керуючись ст.ст.18, 76 Закону України «Про виконавче провадження» ВИМАГАЮ НЕГАЙНО, в строк до 11 вересня 2020 року, повідомити про підстави накладення АТ «Альфа-Банк» арешту на рахунок філії «Смолинський торфозавод» Державного підприємства «Чернігівторф» (…) та надати копії підтверджуючих документів.

Старший державний виконавець Євгеній Семиразум», 10 вересня 2020 року».

Станом на 13 вересня таких документів не надійшло, рахунки підприємств не розблоковані.

Що означає блокування рахунків підприємств?

По-перше, будь-які відносини з бюджетними організаціями не можливі. Це означає, що сільські дитячі садочки, школи, сільські ради, установи будуть закуповувати торфобрикет через посередників, а не безпосередньо на підприємствах;

По-друге, блокування рахунків – це фактична зупинка виробничої діяльності. Стануть заготівля сировини в полях, виробничі цехи, зупиняться трактори, бо не буде солярки, відріжуть електроенергію, бо не буде проплат;

По-третє, фірми, які працюють з ПДВ не зможуть працювати із заводами при заблокованих рахунках, тобто постійні крупні клієнти просто підуть шукати місця, де можна купити затребувану продукцію і де є стабільність.

За словами Андрія Страхова, це призведе до боргової ями, з якої торфозаводи можуть не вилізти. Сумний кількарічний досвід Ірванцівського торфозаводу, якому закрили рахунок призвів до заборгованості в 3,5 мільйони гривень. Вже завтра з цього приводу в Чернігівській обласній раді буде ініційовану відповідну нараду.

Така бездіяльність обласної державної адміністрації та навіть приховане потурання її окремим чиновникам штовхають шахтарів до нових акцій протесту. Зупинка виробництва – це СТРАЙК з усіма подальшими наслідками.

Кому це вигідно? — вкотре запитують у влади торфовидобувники Чернігівщини?